прогуляти

1. Провести певний час, перебуваючи на свіжому повітрі, пересуваючись повільно та безпеку для власного відпочинку або здоров’я.

2. Не з’явитися на заплановане місце, заняття, роботу або подію без поважної причини; пропустити щось навмисно або через недбалість.

3. Втратити, втратити можливість чогось через власну неуважність, необережність або невдалий збіг обставин (розмовне).

4. Витратити, марно потратити гроші, час, можливості (розмовне).

5. У карткових іграх — не взяти жодної взятки під час розіграшу всіх карт.

Приклади вживання

Приклад 1:
Базікавши, зійшли на гору, На землю сіли оддихать І, попотівши саме впору, Тут прийнялися розглядать, Анхіза щоб не прогуляти. Обридло-бо і так шукати; Анхіз же був тоді внизу І, походжавши по долині, Об миленькій своїй дитині Водив по мізку коверзу.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: дієслово () |