прогуляння

1. Неспрямована, переважно повільна ходьба на свіжому повітрі з метою відпочинку, фізичного руху або отримання вражень.

2. Свідома відсутність на роботі, заняттях або в іншому обов’язковому місці перебування без поважної причини; невихід.

3. Розм. Легка, безтурботна перемога у змаганні, грі.

Приклади вживання

Приклад 1:
)… будьте раз у раз укупі з нею, ідіть разом на прогуляння… Вночі — грійтеся коло неї… За таким режимом книжка в голову не піде.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |