прогульник

[proɦulʲnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Той, хто прогулює навчання, роботу або інші обов’язкові заняття; ухиляється від відвідування школи, університету, служби тощо без поважної причини.

  2. (переносно) Той, хто навмисно уникає участі в чому-небудь, хто не з’являється там, де повинен бути за обставин чи домовленості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прогульник, р. прогульника, д. прогульникові, з. прогульника, о. прогульником, м. прогульникові, к. прогульнику

Більше записів