Значення
-
(від “прогуляти“) — спосіб пересування, коли людина йде кудись не прямою дорогою, а з відхиленнями, обходом, часто без певної мети, для прогулянки чи огляду місцевості; обхідним шляхом, кружляючи.
-
(переносно) — про спосіб виконання дії: непрямо, не звертаючись до суті справи, ухиляючись від чогось, уникаючи прямої відповіді чи рішучих дій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прогулько, р. прогулька, д. прогулькові, з. прогулька, о. прогульком, м. прогулькові, к. прогульку