прогулькнути БукваП 1. Швидко пройти, пробігти, проїхати повз когось або чогось; мигцем з’явитися й зникнути. 2. Перен. швидко, на мить виникнути в думках, уяві, пам’яті. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←сковзкийсковзатися→