Словник Української Мови
Буква
1. Швидко пересунутися бігом певну відстань або через якийсь простір; пройти, проїхати зі швидкістю бігу.
2. Про час, події: миттєво, дуже швидко пройти, минути, тривати недовго.
3. Про почуття, думки: раптово виникнути і зникнути, мелькнути.
4. Пройти, проникнути крізь щось або по якійсь поверхні (про рідину, світло тощо).
5. (у спорті) Показати певний результат у бігу на дистанції.
Приклад 1:
А в лісі самі дерева, і треба обходити їх, і не те що пробігти, проскакати прямо, а й обминути їх не з ноги. А ще при вітрові, та й без вітру, здається, що ці дерева на тебе валяться, мовчки падають, і — хочеш не хочеш — увесь час ідеш поміж ними в тривозі, завжди в напрузі, аби яке з них тебе не скалічило чи не вбило.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”