Значення
-
(про звук, музику) Тривало лунати, поширюватися, наповнюючи собою простір; звучати протягом певного часу.
-
(переносно) Ставати відомим, обговорюваним, поширюватися (про чутки, новини, славу).
-
(розмовне) Відчувати сильний біль (частіше про голову або зуби) після удару, тривалого шуму тощо; дзвеніти (у голові).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я прогучуся, ти прогучишся, він прогучиться, ми прогучимося, ви прогучитеся, вони прогучаться