Значення
-
Рух уперед, розвиток від нижчого до вищого, від простого до складного, удосконалення; протилежне регрес.
-
Позитивні зміни, поліпшення в якій-небудь галузі діяльності або суспільному житті.
-
У філософії та суспільних науках — концепція спрямованого розвитку людства до більш досконалого стану, що характеризується зростанням добробуту, розвитком науки, техніки та культури.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прогрес, р. прогресу, д. прогресові, з. прогрес, о. прогресом, м. прогресі, к. прогресе
Походження слова (Етимологія)
Слово «прогрес» походить від латинського progressus, що означає «рух уперед, просування, хід, розвиток». Це іменник, утворений від дієслова progredior («виступаю, виходжу, йду вперед, просуваюся»), яке складається з префікса pro- («уперед») та дієслова gradior («ступаю, йду»), пов’язаного зі словом gradus («крок, ступінь»). В українську мову слово потрапило через посередництво німецької (Progress) або французької (progrès) мов. Споріднені слова в інших слов’янських мовах: російське «прогресс», польське «progres», чеське «progrese», болгарське «прогрес», македонське «прогрес», сербохорватське «про̀грес», словенське «progres».