1. Пов’язаний з логікою програмування, що стосується принципів побудови програмного забезпечення, алгоритмів та структур даних, заснованих на формальних логічних правилах і конструкціях.
2. Властивий програмній логіці; такий, що описує або визначає логічну структуру, послідовність дій або взаємозв’язки в межах комп’ютерної програми, системи чи пристрою.