прогоряти

1. (про предмети) Повністю згоряти, перетворюватися на попіл; знищуватися вогнем.

2. (перен., розм.) Зазнавати невдачі, краху; провалюватися, руйнуватися (про плани, справи тощо).

3. (перен., розм.) Терпіти значні збитки, втрати (у фінансових чи господарських справах).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |