прогніваний

[proɦniʋɑnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який перебуває у стані гніву, роздратування або обурення; розгніваний, сердитий.

  2. (У релігійному контексті, про божество) Який виявив гнів, покараний гнівом божим.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прогніваний, р. прогніваного, д. прогніваному, з. прогніваного, о. прогніваним, м. прогніванім

Більше записів