прогніваний БукваП 1. Який перебуває у стані гніву, роздратування або обурення; розгніваний, сердитий. 2. (У релігійному контексті, про божество) Який виявив гнів, покараний гнівом божим. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←начовгуватисяпрогнити→