прогартовуваність

[proɦɑrtoʋuʋɑnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість матеріалу (переважно металу або сплаву) набувати певних механічних характеристик (твердості, міцності) в результаті процесу гартування.

  2. Технологічна характеристика, що визначає здатність матеріалу піддаватися гартуванню, тобто отримувати задану глибину загартованого шару або досягати необхідної твердості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прогартовуваність, р. прогартовуваності, д. прогартовуваності, з. прогартовуваність, о. прогартовуваністю, м. прогартовуваності, к. прогартовуваносте

Більше записів