прогартовуваність

1. Властивість матеріалу (переважно металу або сплаву) набувати певних механічних характеристик (твердості, міцності) в результаті процесу гартування.

2. Технологічна характеристика, що визначає здатність матеріалу піддаватися гартуванню, тобто отримувати задану глибину загартованого шару або досягати необхідної твердості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |