Словник Української Мови
Буква
1. Примушувати когось або щось піти геть, відганяти від себе або з певного місця.
2. Змушувати когось залишити посаду, звільняти, усувати.
3. Проїжджати, пересуватися крізь щось або повз щось (наприклад, про транспортний засіб).
4. Розганяти, прогоняти (про вітер, повітря тощо).
5. Проводити, витрачати певний час на перебування десь або на якусь діяльність (розмовне).
Приклад 1:
[317] Ярчук — згідно з народними віруваннями, пес із «вовчим зубом»; може проганяти нечисту силу, перемагати інших тварин, зокрема гадюк. [318] Ясси — місто в північно-східній частині теперішньої Румунії, колишня столиця Молдавського князівства, пов’язана з іменами Івана Підкови, Северина Наливайка, Тимоша Хмельницького, Пилипа Орлика та інших діячів української історії.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”