1. Дія за значенням дієслова «проеціювати»; створення зображення предмета на поверхні за допомогою променів, що виходять з однієї точки (у геометрії, кресленні, картографії тощо).
2. Перенесення, відображення певних явищ, ідей, образів на щось або втілення їх у конкретній формі.
3. У психології — несвідомий механізм захисту, коли людина приписує власні неприйняті думки, почуття або бажання іншим людям або зовнішнім об’єктам.