1. (у математиці, зокрема в алгебричній геометрії) Конструкція або процес переходу від афінного простору або афінного об’єкта до відповідного проективного простору або проективного об’єкта шляхом додавання “невласних” (ідеальних) елементів, наприклад, точок на нескінченності.
2. (у психології, зокрема в психоаналізі) Процес, в ході якого індивід приписує (проєктує) власні неприйнятні думки, почуття, бажання або мотиви іншим людям або зовнішнім об’єктам, часто несвідомо.