Значення
-
(у математиці, зокрема в алгебричній геометрії) Конструкція або процес переходу від афінного простору або афінного об’єкта до відповідного проективного простору або проективного об’єкта шляхом додавання “невласних” (ідеальних) елементів, наприклад, точок на нескінченності.
-
(у психології, зокрема в психоаналізі) Процес, в ході якого індивід приписує (проєктує) власні неприйнятні думки, почуття, бажання або мотиви іншим людям або зовнішнім об’єктам, часто несвідомо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. проективізація, р. проективізації, д. проективізації, з. проективізацію, о. проективізацією, м. проективізації, к. проективізаціє