Словник Української Мови
Буква
1. Створювати, виробляти, випускати щось у процесі певної діяльності, зокрема промисловості, мистецтва чи інтелектуальної праці.
2. (У біології, фізіології) Виробляти, виділяти організмом або його частиною (наприклад, залозами) якісь речовини, секрети, гормони тощо.
3. (Переносно) Викликати, породжувати, бути причиною появи явищ, станів, наслідків (наприклад, ідей, емоцій, проблем).
Приклад 1:
Минуле, закарбоване в народній пам’яті, народному переживанні в переказі, стає міфом, який у свою чергу може продукувати (чи «провокувати») інші, суб’єктивно-творчі міфи. Міф у розумінні сучасної культурології — не довільна вигадка, не каприз нерозбірливої думки і навіть не первісне, донаукове пояснення явищ світу, а максимальне самовиявлення явища, події, особистості, мовби розквіт їхньої самості.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”