продублювання

1. Дія за значенням дієслова “продублювати“; створення дублікату, копії, повторення чогось з метою підвищення надійності, збереження або резервування.

2. У техніці, інформатиці та управлінні — створення резервної, ідентичної або паралельної системи, елемента, пристрою або набору даних для забезпечення безперебійної роботи у разі відмови основного.

3. У мовленні або тексті — навмисне або помилкове повторення одних і тих самих елементів (слів, звуків, конструкцій).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |