Древослів

Словник Української Мови

прочвара

[prot͡ʃʋɑrɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У міфології та фольклорі — потворна, страхітлива істота, чудовисько, яке втілює злі сили або небезпеку.

  2. Переносно — про потворну, морально огидну людину або явище, що викликає відразу.

  3. У літературі та мистецтві — фантастичний персонаж, монстр, створений уявою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прочвара, р. прочвари, д. прочварі, з. прочвару, о. прочварою, м. прочварі, к. прочваро

Походження слова (Етимологія)

Слово «прочвара» є варіантом слова «почвара», що означає «потворне створіння, чудовисько». Воно походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з дієсловом «чванитися» або «чваніти», що спочатку означало «надуватися, пишатися», а згодом набуло значення «щось роздуте, потворне». У народній уяві почвара — це страшна істота, яка лякає людей.

Більше записів