прочерть

1. У палеографії та текстології — знак у вигляді горизонтальної риски, що вказує на навмисне пропущення літер, слів або цілих фрагментів тексту в рукописі чи стародрукованій книзі.

2. У графіці та типографіці — коротка горизонтальна лінія (—), яка використовується як розділовий знак, для оформлення списків або для позначення діапазону.

3. У переносному значенні — порожнеча, прогалина, відсутність чого-небудь важливого, що має бути; пропуск, недомовка.