Значення
-
У палеографії та текстології — знак у вигляді горизонтальної риски, що вказує на навмисне пропущення літер, слів або цілих фрагментів тексту в рукописі чи стародрукованій книзі.
-
У графіці та типографіці — коротка горизонтальна лінія (—), яка використовується як розділовий знак, для оформлення списків або для позначення діапазону.
-
У переносному значенні — порожнеча, прогалина, відсутність чого-небудь важливого, що має бути; пропуск, недомовка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прочерть, р. прочерті, д. прочерті, з. прочерть, о. прочертю, м. прочерті, к. прочерте