Древослів

Словник Української Мови

пробулькотатися

[probulʲkotɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. (розм.) Пройти, проїхати, просунутися кудись швидко, спішно, часто з відтінком непомітності або легковажності.

  2. (перен., розм.) Швидко та поверхово ознайомитися з чимось, пробігтися очима по тексту.

  3. (перен., розм.) Промайнути, швидко з’явитися і зникнути (про думку, спогад тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я пробулькочуся, ти пробулькочешся, він пробулькочеться, ми пробулькочемося, ви пробулькочетеся, вони пробулькочються

Більше записів