пробуджуючий
[probudʒujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(дієприкметник теперішнього часу від дієслова “пробуджувати“) Такий, що викликає пробудження, сприяє переходу від стану сну, спокою або бездіяльності до активності; той, що збуджує, активізує.
-
(переносне значення) Такий, що спонукає до розуміння, усвідомлення чогось; той, що виводить зі стану байдужості, апатії, душевного заціпеніння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пробуджуючий, р. пробуджуючого, д. пробуджуючому, з. пробуджуючого, о. пробуджуючим, м. пробуджуючім