пробоєць

1. (спец.) Той, хто займається пробоєм (випробуванням) чого-небудь; робітник, який робить пробої (наприклад, у металургії).

2. (заст.) Той, хто пробиває, робить отвір у чомусь; пробійник.

3. (перен., розм.) Про людину, яка активно долає перешкоди, наполегливо домагається свого; пройдисвіт.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |