пробоєць

[probojɛt͡sʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (спец.) Той, хто займається пробоєм (випробуванням) чого-небудь; робітник, який робить пробої (наприклад, у металургії).

  2. (заст.) Той, хто пробиває, робить отвір у чомусь; пробійник.

  3. (перен., розм.) Про людину, яка активно долає перешкоди, наполегливо домагається свого; пройдисвіт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пробоєць, р. пробойця, д. пробойцеві, з. пробоєць, о. пробойцем, м. пробойцеві, к. пробойцю

Більше записів