пробійник

[probijnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Пробійник — спеціальний інструмент для пробивання отворів у папері, картоні, шкірі та інших матеріалах, що зазвичай складається з двох ручок, пружинного механізму та металевих пуансонів (пробійників), які вирізають однакові круглі отвори.

  2. Пробійник — робоча частина (пуансон) штампувального інструменту або преса, призначена для пробивання отворів у металевих заготівлях.

  3. Пробійник — застаріла назва для ручного слюсарного інструмента у вигляді стального стрижня, який використовується для розмітки центру отвору, вибивання штифтів або шпонок (сучасні назви — кернер або борідок).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пробійник, р. пробійника, д. пробійникові, з. пробійник, о. пробійником, м. пробійникові, к. пробійнику

Більше записів