проблематичність

1. Абстрактна властивість, яка полягає в тому, що щось є проблемним, суперечливим, викликає сумніви або утруднення; наявність проблем у чомусь.

2. У філософії та теорії пізнання — властивість питання, судження чи ситуації, що містить у собі невизначеність, потребує обґрунтування, критичного аналізу та додаткового дослідження для свого вирішення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |