пробка

1. Щільна закупорка для закривання отвору (переважно в пляшці), яка виготовляється з коркового дуба, гуми, пластмаси тощо.

2. Явище затримки руху транспорту на дорогах через велику кількість машин або інших перешкод.

3. Легка, пориста тканина рослинного походження, що утворюється в корі деяких дерев (наприклад, коркового дуба).

4. Електричний пристрій для захисту мережі від перевантажень, що автоматично розмикає коло при надмірному струмі (запобіжник).

5. У медицині — закупорка, тромб, що перекриває просвіт судини або іншого каналу в організмі.

6. У розмовній мові — щільне скупчення, натовп людей у вузькому місці.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вилетиш, як пробка!
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |