пробка

[probkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Щільна закупорка для закривання отвору (переважно в пляшці), яка виготовляється з коркового дуба, гуми, пластмаси тощо.

  2. Явище затримки руху транспорту на дорогах через велику кількість машин або інших перешкод.

  3. Легка, пориста тканина рослинного походження, що утворюється в корі деяких дерев (наприклад, коркового дуба).

  4. Електричний пристрій для захисту мережі від перевантажень, що автоматично розмикає коло при надмірному струмі (запобіжник).

  5. У медицині — закупорка, тромб, що перекриває просвіт судини або іншого каналу в організмі.

  6. У розмовній мові — щільне скупчення, натовп людей у вузькому місці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пробка, р. пробки, д. пробці, з. пробку, о. пробкою, м. пробці, к. пробко

Синоніми & Антоніми

Більше записів