1. (техн.) Здатність матеріалу чи ізоляції протистояти пробою — раптовому прориву електричного струму під дією високої напруги.
2. (перен., рідк.) Здатність долати перешкоди, просуватися напролом; пробивна сила, настирливість.
пробійність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |