Значення
-
(техн.) Здатність матеріалу чи ізоляції протистояти пробою — раптовому прориву електричного струму під дією високої напруги.
-
(перен., рідк.) Здатність долати перешкоди, просуватися напролом; пробивна сила, настирливість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пробійність, р. пробійності, д. пробійності, з. пробійність, о. пробійністю, м. пробійності, к. пробійносте