пробірниця

[probirnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Спеціальна лабораторна посудина, зазвичай циліндричної форми з поділками, призначена для вимірювання певних об’ємів рідин; мірний циліндр.

  2. Застаріла назва для пробірки — тонкостінної скляної трубки, закритої з одного кінця, що використовується в хімічних та біологічних лабораторіях для проведення дослідів, нагрівання чи зберігання невеликих кількостей речовин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пробірниця, р. пробірниці, д. пробірниці, з. пробірницю, о. пробірницею, м. пробірниці, к. пробірнице

Більше записів