пробірниця

1. Спеціальна лабораторна посудина, зазвичай циліндричної форми з поділками, призначена для вимірювання певних об’ємів рідин; мірний циліндр.

2. Застаріла назва для пробірки — тонкостінної скляної трубки, закритої з одного кінця, що використовується в хімічних та біологічних лабораторіях для проведення дослідів, нагрівання чи зберігання невеликих кількостей речовин.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |