пробільник

1. Спеціальний знак у вигляді горизонтальної риски (—) або пробілу певної ширини, що використовується в друкарській справі та комп’ютерному набиранні тексту для заповнення порожнього місця в рядку, наприклад, для відокремлення частин тексту або створення відступу.

2. Рідкісне, застаріле позначення людини, яка займається незначною, другорядною роботою або виконує функції помічника, доповнюючи основну діяльність інших.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |