пробільник

[probilʲnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Спеціальний знак у вигляді горизонтальної риски (—) або пробілу певної ширини, що використовується в друкарській справі та комп’ютерному набиранні тексту для заповнення порожнього місця в рядку, наприклад, для відокремлення частин тексту або створення відступу.

  2. Рідкісне, застаріле позначення людини, яка займається незначною, другорядною роботою або виконує функції помічника, доповнюючи основну діяльність інших.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пробільник, р. пробільника, д. пробільникові, з. пробільник, о. пробільником, м. пробільникові, к. пробільнику

Більше записів