1. Розмовляти, вести балачку протягом певного часу; провести якийсь час у розмові.
2. Розголосити, розповісти щось під час розмови, виказати балакаючи.
Словник Української Мови
Буква
1. Розмовляти, вести балачку протягом певного часу; провести якийсь час у розмові.
2. Розголосити, розповісти щось під час розмови, виказати балакаючи.
Приклад 1:
Він міг простояти й пробалакати з вами кілька годин, не зважаючи ні на що, на те, що ми заважали людям проходити, що нас лаяли, що нас штовхали, ніби все це відбувалося не на Невському, на розі Садової або Літейного, а десь поза часом і поза місцем, в умовності театралізованих, макетних площин. Ви пропонували йому: — Може, Степане Трохимовичу, ми одійшли б десь убік!
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”