пробачений

[probɑt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який отримав прощення, був прощений; такий, що йому пробачили провину, образи тощо.

  2. У християнстві: такий, який отримав відпущення гріхів, виправданий перед Богом; звільнений від гріховної провини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пробачений, р. пробаченого, д. пробаченому, з. пробаченого, о. пробаченим, м. пробаченім

Більше записів