Який виражає презирство, зневагу, гордовите ставлення до когось або чогось; сповнений зневаги.
Який свідчить про зневажливе, гордовите ставлення; такий, що викликає відчуття зневаги.
Словник Української Мови
Буква
Який виражає презирство, зневагу, гордовите ставлення до когось або чогось; сповнений зневаги.
Який свідчить про зневажливе, гордовите ставлення; такий, що викликає відчуття зневаги.
Приклад 1:
Останні години він просидів у цій камері й глузливо потішався над усім, був усе веселий, безтурботний, безмежно презирливий зі своїм сміхом. Хома Головченко… Він пішов геть з життя, але сміх його лишився й живе в душах в’язнів в отих словах — «чих-пих» і «кунді-бунді».
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”