1. З почуттям презирства, зневаги до когось або чогось; зверхньо, згірдно.
2. Виражаючи презирство, зневагу; так, що свідчить про зверхнє ставлення.
презирливо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Андрій знизав плечима: — Як звичайно… Фурія відклала перо, подивилася презирливо на Андрія й страшенно важно почала стукати ребром долоні по столу: — Слухай, ти!.. Не будь ідіотом!..
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
— презирливо вiдгризалися дєвочкi: не для вас, мовляв, — бабульки збентежено лупали очи‑ма: не розумiли), — так що мама була невинна, аки аг‑нець, чи радше дiва Марiя (щось у нiй справдi вчувалось мадоннисте, на фотознiмках кiнця п’ятдесятих — час, коли нарештi наїлися, — така свiтиться нiжна дiвчинка в пуклях, очей не вiдвести! — личко делiкат‑не, довгобразе, з гостреньким носиком — затрачений, лагiдний, мовби внутрiшнiм усмiхом розвиднений тип краси, козацький барокковий портрет упродовж трьох столiть: Роксолана — Варвара Апостол — Варвара Лан‑гишiвна, — ех, була колись Гетьманщина, а тепер пропала!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Частина мови: прислівник () |