преципітація

[prɛt͡sɪpitɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (у хімії) Утворення нерозчинної речовини (осаду) в результаті хімічної реакції між розчинами; процес випадання осаду.

  2. (у метеорології) Випадання атмосферних опадів (дощу, снігу, крупи тощо) з хмар на земну поверхню.

  3. (у медицині, біохімії) Виділення, випадання в осад білків, антигенів, антитіл або інших речовин із розчину, наприклад, при імунологічних реакціях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. преципітація, р. преципітації, д. преципітації, з. преципітацію, о. преципітацією, м. преципітації, к. преципітаціє

Більше записів