Словник Української Мови
Буква
1. (астрономія) Пов’язаний з прецесією, тобто повільним конусоподібним рухом осі обертання небесного тіла (зокрема Землі) навколо перпендикуляра до площини його орбіти.
2. (фізика) Пов’язаний з прецесією, тобто рухом осі обертання тіла (наприклад, гіроскопа або елементарної частинки), при якому ця вісь описує конус навколо іншого напрямку.
Приклад 1:
Згадаймо, суть прецесії полягає в тому, що вісь Землі здійснює прецесійний рух з періодом 25 800 років. Це спричиняє481 повільне ( зі швидкістю 50,26 ″ на рік ) пересування точки весняного рівнодення назустріч видимому річному руху Сонця по екліптиці.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”