прецедентний

[prɛt͡sɛdɛntnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який створює прецедент, тобто випадок або рішення, що має зразкове значення й може бути використане як приклад або виправдання для аналогічних майбутніх випадків, особливо в судовій практиці.

  2. Який є першим у своєму роді, небувалий, такий, що не має аналогів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прецедентний, р. прецедентного, д. прецедентному, з. прецедентного, о. прецедентним, м. прецедентнім

Більше записів