Значення
-
У Стародавньому Римі — будівля або намет, де розташовувався штаб (головна квартира) військового командира (претора) у таборі або резиденція римського намісника у провінції.
-
У Стародавньому Римі — охорона, особиста гвардія та служба безпеки римського полководця або імператора (наприклад, преторіанська гвардія).
-
У Біблії (Новий Завіт) — палац або судова будівля римського прокуратора в Єрусалимі, де відбувся суд над Ісусом Христом перед Понтієм Пилатом; часто вживається як власна назва цієї резиденції (Праторій).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. преторій, р. преторію, д. преторієві, з. преторій, о. преторієм, м. преторієві, к. преторію