пресвітерія

[prɛsʋitɛrijɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У християнській церкві — частина вівтаря, розташована між наосом (центральним простором храму) і вівтарною апсидою, призначена для духовенства (священнослужителів) під час богослужіння.

  2. У католицькій та англіканській церквах — колегіальний орган управління парафією або церковним округом, що складається зі священиків (пресвітерів) на чолі з деканом або настоятелем.

  3. У пресвітеріанській церковній організації — виборний орган церковного самоврядування, що складається з пасторів і старійшин (пресвітерів) і здійснює управління групою помісних церков (конгрегацій) у певному регіоні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пресвітерія, р. пресвітерії, д. пресвітерії, з. пресвітерію, о. пресвітерією, м. пресвітерії, к. пресвітеріє

Більше записів