Значення
-
Авторитет, високе суспільне визнання, повага, якими користується хтось або щось; репутація, що викликає захоплення або повагу.
-
Вплив, значне становище в суспільстві, що досягається високим становищем, багатством, успіхами тощо.
-
(перен.) Привабливість, принадність, пов’язана з високим статусом, комфортом або розкішшю (наприклад, престиж професії, престижна робота).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. престиж, р. престижу, д. престижеві, з. престиж, о. престижем, м. престижеві, к. престиже