Словник Української Мови
Буква
Особа, яка має законне право успадкувати трон монарха після його смерті або зречення, зазвичай найближчий родич правлячого монарха (наприклад, син, дочка, брат).
Титул наступника монарха в державах з монархічною формою правління, що використовується ще за життя правлячого глави держави.
Приклад 1:
Вистояв лише акрополь Сард, у якому врятувався престолонаслідник Ардіс. Ардіс визнав себе васалом Ассирії, аби лише вона відкликала кіммерійців.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”