1. Дуже похилого віку, надзвичайно старий (про людину).
2. Дуже давній, що існує з незапам’ятних часів (про явище, предмет тощо).
престарий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Старий-престарий. Ліворуч Дніпро валив крутий берег, величезний дуб упав кроною у воду, інший похилився на берег, над водою висіло коріння.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прикментик (True) |