прескрипція

[prɛskrɪpt͡sijɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У медицині та фармації: письмовий рецепт на ліки, який виписує лікар, а також загальна процедура виписування та відпуску лікарських засобів.

  2. У юриспруденції: встановлений законом строк, протягом якого може бути пред’явлено позов або виконано певну дію для захисту порушеного права; давність.

  3. У лінгвістиці: підхід до мови, що описує та встановлює норми правильного вживання слів, граматичних форм та вимову, протилежний дескриптивному підходу (який констатує фактичний стан мови).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прескрипція, р. прескрипції, д. прескрипції, з. прескрипцію, о. прескрипцією, м. прескрипції, к. прескрипціє

Більше записів