прещедрий

1. (заст., поет.) Надзвичайно щедрий, надмірно великодушний; такий, що проявляє щедрість у найвищому ступені.

2. (перен., заст., поет.) Надзвичайно рясний, багатий, пишний (про природу, врожай тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |