препозитивний

1. (У граматиці) такий, що стоїть перед визначальним словом, зокрема про прикметник, який вживається перед іменником, який він характеризує (наприклад: “новий будинок”, “гарна пісня“).

2. (У лінгвістиці) такий, що займає позицію перед основним компонентом словосполучення або конструкції; про слово, морфему тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |