препозитивний
[prɛpozɪtɪʋnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(У граматиці) такий, що стоїть перед визначальним словом, зокрема про прикметник, який вживається перед іменником, який він характеризує (наприклад: “новий будинок”, “гарна пісня“).
-
(У лінгвістиці) такий, що займає позицію перед основним компонентом словосполучення або конструкції; про слово, морфему тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. препозитивний, р. препозитивного, д. препозитивному, з. препозитивного, о. препозитивним, м. препозитивнім