преподобний

[prɛpodobnɪj] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Про святого чоловічої статі, який прославився чернечим подвижництвом і аскетичним життям (використовується як почесний епітет у християнстві, зокрема в православ’ї та греко-католицизмі).

  2. (У прямому значенні, застаріле або книжне) Гідний поваги, шанобливий, благочестивий; той, що викликає благоговіння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. преподобний, р. преподобного, д. преподобному, з. преподобного, о. преподобним, м. преподобнім, к. преподобний

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів