преподобність

1. Християнський релігійний титул та форма звертання до ченця або черниці, якій належить високий ступінь святості; також — особа, що має такий титул (наприклад, Преподобний Нестор Літописець).

2. У православній та католицькій традиціях — розряд святих із числа монахів-аскетів, які прославилися подвижницьким життям і святостю.

3. Застаріле: властивість за значенням прикметника «преподобний»; благочестя, побожність, шанобливість.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |