преподобіє

[prɛpodobijɛ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Церковний титул або звертання до ченця, священнослужителя високого рангу (архімандрита, ігумена) в православній традиції, що вживається разом з іменем (наприклад, “преподобіє отче Никодиме”).

  2. Уживається як ввічлива форма звертання до світської особи, аналогічно до “ваша вельможність”, “ваша милість” (застаріле, історичне).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. преподобіє, р. преподобія, д. преподобію, з. преподобіє, о. преподобієм, м. преподобії, к. преподобіє

Більше записів