Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до прикметника “препаскудний”; у спосіб, що викликає відразу, огиду; дуже бридко, огидно, мерзенно.
2. У значенні присудкового слова; дуже погано, бридко, неприйнятно (про стан, ситуацію, вчинок тощо).
3. (розм., посил.) У значенні присудкового слова; дуже сильно, надзвичайно (про ступінь прояву ознаки, часто з відтінком незадоволення).
Приклад 1:
Ще ж, до ідолопоклонства, й інший гріх Володимир мав, що в хти- вості плотській без утримання, немов у болоті, валявся, бо, як і давній Соломон, любив жінок дуже, і невситимий був до плотської хтивості, і мав багато жон, а ще більше – наложниць, і жив препаскудно, в ідоло- поклонському облудстві перебуваючи. Про все житіє Володимирове, [що] перебував у невіданні Бога і в не- честивості – про братовбивство й кровопролиття, про сміливість і чисельні битви, про бісослужіння і жоношаленство його, пишеться докладно в лі- тописці святого Нестора Печерського, і в інших багатьох рукописних лі- тописаннях руських, і в друкованому Синопсисі Печерському.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”