1. (розм.) Дуже кумедний, надзвичайно смішний, що викликає сильний сміх або веселість.
2. (перен., ірон.) Дивний, дивакуватий, що викликає подив своєю незвичайністю або абсурдністю.
прекумедний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |