1. Дуже хороший, надзвичайно гарний; такий, що перевершує звичайну міру якості або привабливості.
2. (У значенні вищого ступеня похвали) Відмінний, чудовий, прекрасний.
прехороший
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Не до пари голубоньці Горобець, Хоч який він прехороший молодець: Треба мені, сизокрилій, голубка, Як хорошій дівчиноньці козака. — Де не взявся сизокрилий Голубок — Як ухопить Горобчика за чубок!
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: прикментик (True) |