Значення
-
(у біології, істор.) Застаріла теорія, згідно з якою організм повністю сформований у статевих клітинах і лише збільшується в процесі розвитку; протиставляється епігенезу.
-
(у релігії, істор.) Рух у західному християнстві (переважно кальвіністському) XVI–XVII ст., що наголошував на абсолютному передвизначенні долі людини Богом.
-
(у техніці) Попереднє формування заготовки або матеріалу перед остаточною обробкою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. преформація, р. преформації, д. преформації, з. преформацію, о. преформацією, м. преформації, к. преформаціє